Поміркуйте, як католицька церква ставилася до поширення реформаційних вчень у Європі. Уявіть, що ви представник католицької церкви, до яких заходів ви вдалися б для збереження позицій церкви у суспільстві?

1. БОРОТЬБА КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ПРОТИ РЕФОРМАЦІЇ

Католицьку церкву не влаштовував впевнений рух Реформації в Європі. Поступово, втрачаючи вплив над віря-нами, церква перейшла у контрнаступ проти Реформації. Розпочалася Контрреформація. У боротьбі проти Реформації Папу підтримали князі Південної Німеччини, імператор Священної Римської імперії, король Іспанії, правителі Італії.

Варто запам'ятати!

Контрреформація — церковно-політичний рух у Західній Європі другої половини ХVI — середини XVII ст., організований папством, католицьким духовенством, спрямований проти Реформації, її лідерів і прибічників за збереження і зміцнення становища католицької церкви.

Протидія протестантизму призвела до активізації інквізиції. Папа Павло ІІІ своєю буллою 21 липня 1542 р. заснував у Римі Центральний інквізиційний трибунал, який став зброєю Контрреформації. Папська інквізиція мала право судити кожного, незважаючи на ранг і походження, виносила смертні вироки. Помилування міг здійснювати лише Папа.

Католицька церква, намагаючись зберегти контроль над духовним життям суспільства, у 1559 р. склала перший обов’язковий «Індекс заборонених книг» — офіційний перелік видань, які не дозволялося читати вірянам під загрозою відлучення від церкви. До цього списку потрапили не лише праці лідерів Реформації, а й роботи вчених, письменників, гуманістів. «Індекс заборонених книг» перевидавали ще 31 раз, останній датується 1948 р.

Дізнайтеся, які книжки відомих учених, письменників входили до цього списку.

Авторитет папства повинен був укріпити Тридентський собор. Його скликали у 1545 р. в м. Тренто (латинська назва — Tридент). З перервами собор працював до 1563 р. Він підтвердив усі католицькі догмати, засудив Реформацію, виступив проти свободи віросповідання. Були також прийняті рішення, спрямовані на поліпшення освітнього рівня священників, посилення церковної дисципліни.

Чи можна назвати Контрреформацію «католицькою Реформацією»?

2. ОРДЕН ЄЗУЇТІВ

27 вересня 1540 р. Папа Римський Павло III спеціальною буллою затвердив чернечий місіонерський орден — Товариство Христа (орден єзуїтів).

Навесні наступного року орден очолив іспанський священник Ігнатій Лойола.

Орден єзуїтів — католицький чернечий орден, заснований у 1534 р. (офіційно затверджений в 1540 р.) для зміцнення папської влади й поширення впливу католицизму. Головою ордену був генерал, якого обирали пожиттєво (першим став І. Лойола). Резиденція генерала розташовувалася в Римі.

Витяги з «Духовних вправ» Ігнатій Лойоли

...Необхідно, аби віра в Бога була такою великою, щоб людина не вагаючись вийшла в море на дошці, якщо в неї немає корабля!

.Якщо церква твердить, буцім те, що нам здається білим, є чорне, — ми мусимо негайно визнати це!

.Папі слід підкорятися без будь-яких розмов навіть заради гріха і треба вчинити гріх, смертний або простий, якщо начальник того вимагає в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.

1. Як наведені правила характеризують моральні цінності єзуїтів?

2. Чи сприяли такі норми зміцненню католицької церкви в боротьбі з єрессю? Аргументуйте свою думку.

Основну масу ордену становили освічені ченці. Після випробувального терміну, який тривав два роки, кандидати в члени ордену складали обітницю убогості, моральної чистоти та цнотливості, слухняності, і особливу обітницю слухняності Папі Римському.

Єзуїти, на відміну від членів інших чернечих орденів, не мали монастирів і не відгороджувалися від світу товстими стінами, вони жили серед вірян, переймалися їхніми повсякденними справами й турботами. Члени ордену брали участь у воєнних походах як військові капелани (військові священники), були сповідниками королів і знаті, займалися благодійністю (опікувалися сиротами, хворими, ув’язненими).

Орден єзуїтів — перший релігійний орден в історії католицької церкви, для якого освітня діяльність була провідною. Шкільна модель освіти, розроблена орденом єзуїтів, виявилася вдалою і просувалася швидкими темпами. На 1615 р. єзуїти опікувалися 370 школами. Це висувало орден на провідне місце в європейській освіті. Засновані орденом колегії поділялися на неповні (нижчого рівня) та повні (вищого рівня). Неповними були п’ятикласні колегії, які викладали «сім вільних наук» — граматику, поетику, риторику, арифметику, геометрію, діалектику й музику. Головним предметом була латинська мова, якою викладали всі інші дисципліни, також вивчалася грецька. До програм повних колегій входили курс філософії та теології.

Після Люблінської унії єзуїти розпочали активну діяльність на українських землях. В Україні було відкрито 13 єзуїтських колегіумів, зокрема у Львові, Луцьку, Кам’янці-Подільському, Острозі, Вінниці та інших містах. Навчання було безкоштовним. Орден надавав матеріальну підтримку вихідцям з незаможних родин. Так, в Острозькому колегіумі у другій половині XVII ст. на таких засадах навчалися 20 шляхтичів. Поширеним явищем було безкоштовне проживання найбідніших юнаків у спеціальних будинках (бурсах) при колегіумах.

Відомими вихованцями єзуїтських навчальних закладів були Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Могила. Модель шкільництва, впроваджена єзуїтами, стала взірцем для православної Київської братської школи.

До Львова єзуїти прибули в 1584 р. У 1589-му вони розпочали служіння в дерев’яній каплиці. Мурований костел споруджено на її місці 1610-1630 рр. коштом меценатки Ельжбети Луції Сенявської. Сьогодні собор визнаний об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Таблиця з рельєфними літерами «IHS». Характерний знак ордену єзуїтів, розташований на одній із каплиць Латинської катедри у Львові

1. У чому цінність цієї історичної пам’ятки?

2. Дізнайтеся, в яких регіонах України збереглися пам’ятки, що свідчать про діяльність ордену єзуїтів в Україні.

Гарнізонна церква у м. Львові. У минулому — костел святих Петра і Павла та монастир єзуїтів (сучасне фото)

Життя прекрасне, коли ти щасливий, але набагато краще, коли інші щасливі завдяки тобі.

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск з молоддю (сучасне фото)

13 березня 2013 р. аргентинець Хорхе Маріо Бергольйо першим з єзуїтів став Папою Римським під іменем Франциск, на честь Франциска Ассізького.

Наскільки, на вашу думку, ці слова сучасного єзуїта співзвучні з діяльністю ордену у XVI-XVII ст.?

3. РЕЛІГІЙНІ ВІЙНИ

Реформація і Контрреформація зробили Європу схожою на «клаптикову ковдру». Протягом століття вона була

ареною зіткнень між католиками та протестантами. Ці зіткнення дістали назву релігійних війн.

Релігійні війни — збройний конфлікт всередині країни чи між країнами між представниками різних релігійних груп, спричинений релігійними відмінностями.

У 1526 р. німецькі князі, які прийняли Реформацію, для зміцнення своєї незалежності від імператора й Папи Римського виступили за реформу церкви.

Їхнім могутнім супротивником був імператор Священної Римської імперії Карл V, який називав себе « католицьким королем Німеччини, Іспанії та всіх королівств». Вбачаючи загрозу розколу імперії, він вирішив розправитися з князями — прибічниками Реформації.

У 1529 р. на рейхстазі (зборі представників різних станів) імператор Карл V вимагав суворого дотримання католицького віросповідання на всій території імперії. Було ухвалено рішення, згідно з яким у містах і князівствах, де поширився реформаційний рух, повинні регулярно проводитися католицькі церковні богослужіння. Різкий протест проти цього рішення висловили п’ять князівств і 14 міст, вважаючи, що у справах віри і совісті більшості підкорятися не можна. Відтоді прихильників Реформації почали називати «протестантами».

Тривале релігійне протистояння в Німеччині загрожувало розколом Священної Римської імперії, тому іспанські Габсбурги, які в той час оочолювали імперію, пішли на компроміс. У 1555 р. було укладено Аугсбурзький релігійний мир, який визнавав лютеранство та право князів на своїх землях уводити ту релігію, яку самі сповідували. На території міст могли існувати обидві конфесії. У життя німецьких князівств увійшов принцип «Чия влада, того й віра». З терен Швейцарії на південь Франції поширився кальвінізм. Французьких кальвіністів називали гугенотами. Саме поширення цього руху стало однією з головних причин релігійних (гугенотських) воєн 1562-1598 рр. Завершилися вони підписанням Нантського едикту 1598 р., яким також визнавалися права кальвіністів у Франції.

Релігійні війни торкнулися більшості європейських країн. Головним підсумком релігійних війн було законодавче закріплення рівності між протестантами та католиками.

Контрреформація

1. Зіставте цю карту з картою на с. 45 та визначте, як змінилися території поширення християнських віросповідань.

2. Назвіть центри Контрреформації та найважливіші освітні центри, що сприяли зміцненню позицій католицької церкви.

3. Визначте, як релігійне життя другої половини XVI ст. у Європі торкалося українських земель (порівняно з картою на с. 45).

Норман Дейвіс, сучасний британський історик

Бездумне проливання крові в ім’я релігії неминуче породило іскру реакції в головах розважливих людей. Релігійні війни стали родючим ґрунтом для тендітних зернин розуму й науки.

1. Поясніть, як ви розумієте це висловлювання.

2. Чи погоджуєтесь ви з думкою історика? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Спробуйте знайти ці «зернини розуму і науки» на карті (Контрреформація).

Знаю і еиетематизую нову інформацію

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

2. Назвіть дати історичних подій, згаданих у вправі.

3. Доберіть дві-три події, що відбувалися на теренах України в межах цієї послідовності.

4. Яких заходів вжила католицька церква для боротьби з Реформацією та зміцнення авторитету папства?

5. Якою була роль ордену єзуїтів у проведенні Контрреформації?

6. Виконайте тренувальну онлайн-вправу:

https://cutt.ly/ckJekNf

1. Шкільний статут ордену єзуїтів застерігав, що «жодному не може бути відмовлено у прийнятті до школи через його низьке походження або убогість». Як це положення характеризує можливість здобути освіту в єзуїтських навчальних закладах для різних соціальних груп?

2. Англійський історик ХІХ ст. Томас Маковей говорив про єзуїтів: «Навіть ворог повинен визнати, що вони не мали собі рівних у мистецтві направляти і розвивати молоде покоління». Чи згодні ви з таким висловлюванням?

3. Подискутуйте з однокласниками/однокласницями на тему «Аугсбурзький мир — приклад релігійної терпимості чи політичний компроміс?»

Спираючись на матеріали параграфа, додаткові джерела, створіть творчий проєкт (презентацію, віртуальну мандрівку, інфографіку, лепбук тощо) «Роль єзуїтських шкіл в історії української освіти».

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Щупак, Бурлака (2021)